 |
|
|
головна | про газету | новий номер | архів | підписка | соціальні проекти | фотогалерея | рекомендуємо | контакти |
|
|
|
з життя відомих Що змушує вас бути щасливими? Напевно, не раз ви задавали собі це питання. І відповіді були різні. Як кажуть у народі, скільки людей, стільки й думок. Для когось щастя – це гроші, для іншого – слава, ще для когось – здоров’я, сім’я, робота, наука, маєток тощо. Але всі ці матерії земні, їх можна знищити, загубити, адже вони короткочасні. Насправді, існує ще таке щастя, яке ніхто не зможе вкрасти, вбити і погубити. І воно реальне в Бозі. У християнстві його найчастіше називають благословенням, або ж нагородою. Незалежно від того, ким є та чи інша людина у соціальному становищі, вона може мати щастя в Ісусі Христі. Бог дав людині право вибору: отримати радість від Нього або від земного життя. Щастя так само може проявлятися в різних життєвих ситуаціях, в успіхах, у поразках. Господь благословляє вірних Йому дітей і ніколи не залишає у важких ситуаціях. Він наповнює серце тією радістю, яку ніщо і ніхто не зможе дати. Бог робить усе для щастя людини. Таке щастям мали багато відомих людей, зокрема спортсмени. Своє життя вони довірили Творцю, Який робить їх щасливими, радісними, незалежного від обставин. Серед них – Девід Робінсон і Марк Прайс. Слава, гроші, патріотизм – це не головне, що спонукало Девіда Робінсона до участі в Олімпіаді. Він – один з найкращих центрових гравців в історії баскетболу. Девід брав участь в Олімпійських іграх 1996 року, бо „ бажав, щоб всі зрозуміли, що Ісус Христос є Господом всього. Я намагався грати на майданчику так, аби всі бачили, що я справді християнин”. Девід присвятив себе на служіння Ісусові Христові. „Щоразу, виходячи на баскетбольний майданчик, я думаю, як би своїми діями прославити Бога, - каже Девід. – Я хочу, щоб люди звеличували не мене, а віддавали хвалу Богові, щоб вони зрозуміли, що я нічим не відрізняюся від інших і тільки через милість Божу в мене такий великий зріст. Але не це найголовніше в житті: не участь у професійному баскетболі, не можливість отримувати більше грошей. Коли прокидаюся вранці, я ледь не плачу від того, що Бог такий добрий і милосердний до мене. Він любить мене, Він дав мені троє гарних дітей і чудову дружину. Бог дає все найкраще”. Беручи участь у двох останніх Олімпійських іграх, Девід користувався великим успіхом у баскетболі як основою для того, щоб розповісти людям про Ісуса. Він не міг цього зробити на своїй першій Олімпіаді, бо ще не був християнином. Але пізніше зрозумів, що його життя недосконале і потребує змін. Сьогодні бути з Ісусом – найважливіше у житті Девіда, навіть більше, ніж усі його досягнення в баскетболі. Не успіх на майданчику надихає його, а любов до Ісуса Христа. Девід хоче розповісти усім людям про любов Божу і засвідчити про це на власному прикладі. „Головна мета людини, що визнає Христа, - любити оточуючих, надихаючи їх своєю любов’ю і Світлом Христовим. Розповідати людям про Ісуса – важлива справа, але недостатня без власного прикладу. Я хочу, щоб шанувальники баскетболу і взагалі всі люди пізнали і прийняли Ісуса”. Марк Прайс, неодноразово переживаючи перемоги або невдачі, довіряється Богу, який дає ту радість, що заспокоює його душу і допомагає зосередитися на „полі битви”. Цією радістю він ділиться з багатьма людьми і спонукає їх прийняти її від Христа, Який дає безплатно. Як і для багатьох спортсменів, Марку Прайсу, відомому баскетболісту НБА і гравцю національної збірної, потрібен вільний час для того, щоб перепочити від професійного стресу. „Насправді, щоб відібрати м’яча в Джона Стоктона або Ісаї Томаса, потрібно мати досить неслабкі нерви. Або коли гравець із зростом 1,83 см і вагою 80 кг намагається обійти більш ніж двометрового Патріка Юінга, приходить на думку, що краще йому було б вибрати собі якусь паперову роботу”. Але Марк Прайс, родом зі штату Оклахоми, не занепадає духом. За розрадою він звертається до Біблії і відкриває своє улюблене Послання до филип’ян. У Біблії він знаходить невичерпне джерело радості і сил для подолання життєвих труднощів. „Я виріс у християнській сім’ї, проте до 17 років мене цікавив лише баскетбол. Я був переконаний, що тільки спортивний успіх може принести мені щастя, і наполегливо йшов до цієї мети. Проте, добившись спортивної стипендії, я раптом збагнув, що мені все одно чогось не вистачає для щастя. Я вирішив звернутися до Христа. І зрозумів, що Він – справді Той, Кому можна довіритися, і що Він виконує свої обіцянки. Тоді я прийняв Його як свого Спасителя. Біблія має важливе значення для мене, бо вона відкриває мені істину і радісну звістку про Ісуса Христа, вона вказує мені правильний шлях і скеровує мене по ньому. Мене дуже підбадьорює один вірш із Послання до филип’ян: „Я впевнений у тому, що Той, Хто розпочав у вас добре діло, завершить його до дня Ісуса Христа”. Можливо, ти ще не бачив у своєму житті навіть промінчиків радості, які б пробивалися крізь темноту невдач. Сьогодні ти маєш можливість звернутися до Бога, запросити Його у своє серце, дозволити Йому змінити твій повсякденний настрій. Просто визнай Його своїм Спасителем. Повір, твоє прохання Він обов’язково почує і незабаром зробить свою роботу у твоєму житті. Пам’ятай: Бог зробить усе для твого щастя! Підготувала Аня Ткач |
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|
