головна  |  про газету  |  новий номер  |  архів  |  підписка  |  соціальні проекти  |  фотогалерея  |  рекомендуємо  |  контакти

мученики Христа
Перший мученик Христа

Повернутись <<< 


Степан

Єрусалим, Ізраїль

34 рік н. е.

Під час допиту в залі суду молодий чоловік продовжував проповідувати. Судді буде дуже роздратовані, коли він розказував їм про їх релігійну спадщину і праотців. Що спільного було в Авраама і Мойсея з цим Ісусом? В аудиторії був інший молодий чоловік приблизно такого ж віку, як відповідач, який, здавалося, не слухав його промови. Його думка щодо цього послідовника Ісуса вже сформувалася. А натовп єврейських лідерів  дратувався від кожного слова молодого відповідача.

Раптом проповідник звернувся до аудиторії: "Ви вперті і черстві люди! Ви противитеся Святому Духу так само, як це робили ваші предки. Ви побивали пророків, які провіщали прихід Праведного. А тепер ви повстали проти Нього і вбили Його. Ви отримали Божий закон, але не виконали його".

Коли натовп почув це, то ще більш розгнівався, але відповідач проігнорував їхній гнів. Його обличчя сяяло, ніби  в ангела. Він глянув вгору і промовив: "Погляньте! Я бачу відкриті небеса і Сина Людського, що стоїть по правиці Бога".

Це вже було занадто увесь натовп, щосили викрикуючи, помчав до нього. Вони вивели його за місто, аби вкаменувати. А він всю дорогу продовжував проповідувати.

За проповідником йшов Савл з Тарсу, який був у тій аудиторії. Він стояв недалеко від відповідача, що спокійно дивився в небо. А натовп все збільшувався. Дедалі гарячіше звучали вигуки. Один з чоловіків вручив Савлу свій плащ, потім нахилився, щоб підняти камінь, неначе чекаючи сигналу від Савла. Савло опустив голову, а потім глянув прямо на проповідника і кивнув. Настав час примусити його замовчати.

Степан, не зважаючи на насмішки з боку натовпу, продовжував проповідувати. Тому що Той, про Кого він їм говорив, був дуже важливий для нього. Ще декілька чоловіків скинули свої плащі і почали збирати каміння. Деякі каменюки були такі великі, що доводилося тримати їх двома руками.

"З цим богохульником потрібно розібратися!".

"Він виступає проти Мойсея!".

"Ми не хочемо більше чути про твого Ісуса!".

Камінь пролетів біля голови Степана На деякий час він припинив промову, аби ухилитись від каменя. За мить він знову почав говорити. Другий камінь влучив у нього, і він впав на коліна. Інший вдарив його в плече. А потім каміння було надто багато, щоб порахувати.

"Більше жодних розмов про Ісуса!".

"Нехай це буде уроком для всіх, хто проголошуватиме цього Ісуса!".

Камінь досягнув своєї цілі. Тоді ще один. Степан вже не міг розплющити очі через кров, яка заливала обличчя. Його одяг порвався від ударів. Він почав молитися: "Ісусе, прийми мого духа". Тоді, глянувши у натовп, він зустрівся поглядом з молодим хлопцем, що тримав плащі. "Боже, - продовжив він, - не порахуй їм цього гріха".

Промовивши ці слова, Степан помер.

Поволі чоловіки забирали свої плащі у молодого Савла, який залишився наодинці з тілом молодого проповідника. Савл приїхав до Єрусалима, щоб згасити це зростаюче захоплення Ісусом з Назарета. Але він не міг забути слова Степана, який безстрашно зустрів смерть. Він стояв і немов у якомусь захопленні дивився на тіло першого мученика за Ісуса. Сяйво, яке так обурювало Савла, все ще було на обличчі молодого Степана. Для нього ця усмішка виражала самовдоволену гордість єретика, але чи могло це означати щось інше? Він відігнав цю думку і відвернувся… Він, як ніколи, був повний рішучості придушити цей "рух Ісуса".

Савл недовго переслідував таких, як Степан. Одного дня, коли він йшов до Дамаска, щоб ув'язнити віруючих, він зустрів Ісуса. Згодом він стане Павлом - першим християнським місіонером, який подорожуватиме усюди, проголошуючи Ім'я Ісуса. Потім він напише велику частину Нового Заповіту.

Усе почалося з насінинки, яку посіяв у його серці молодий проповідник, повен віри, благодаті і сили – мученик за Христа, який не міг перестати говорити людям про Ісуса, навіть якби це коштувало йому життя.

Я був у центральній гірській місцевості у В'єтнамі, коли хтось зауважив, як тут страждають християни. Один в'єтнамський християнин сказав: "Страждання -  це не найгірше, що може трапитися з нами. Непокора Богові – гірша річ".

Переклав з англійської Юрій Боць

Повернутись <<< 

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Вся інформація подана на сайті www.rubka.org.ua є інтелектуальною власністю газети
При виктористанні матеріалів сайту посилання на газету "Рибка" обов'язкове