 |
|
|
головна | про газету | новий номер | архів | підписка | соціальні проекти | фотогалерея | рекомендуємо | контакти |
|
|
|
правдива історія Чи може доросла, 35 річна, людина враз змінити своє життя? Звичайно, може. Але що передує дивній зміні? Як і за яких обставин можливе перевтілення? Наша історія про Максима Максим виростав у незвичайній сім’ї. Мама втекла з дому, щойно йому виповнилось два роки і тато взявся за виховання сина сам. Тоді, в ті радянські часи, батько вдало заробляв гроші, і вони водились вдома в необмеженій кількості. Крали на всіх рівнях, крали державне, не своє і ніхто цього не засуджував. Інтуїтивно Максим відчував, що чесним шляхом багато не заробиш. Тому, будучи ще першокласником, умудрився поцупити з кишені старшокласника гроші. Пішов до магазину, накупив цукерок і ласощів, пригощав усіх. Цей випадок даремно не пройшов – згодом Максим став першокласним кишеньковим злодієм. Батько помер, коли Максиму було 16. Вибір, звісно, був: навчання або вулиця. Він обрав друге. Все йшло напрочуд гладко: чималі гроші, розваги, веселі компанії, гарні дівчата, постійна випивка і наркотики. “Професійна кваліфікація” малолітнього злодія зростала щодня. Крав не тільки у рідному місті, “гастролював” по всій Україні та й за кордоном. Наркотична залежність остаточно затягнула нашого героя ще на початку 90. Кілька років поспіль сидів «у системі», відтак пробував лікуватися. Спочатку все ніби вийшло, але згодом почав безпросвітно пити. Проминув добрий десяток років. Одного разу він покохав дівчину, що працювала офіціанткою. Жили вони разом, разом і на наркотик присіли. А через рік дівчина померла від передозування. Максим “успішно” продовжував колотися і остаточно вдосконалився у крадіжках. Рівного йому в цьому ремеслі на Прикарпатті не було. Маским “працював” у міському транспорті, мав “свої” маршрути, де й «чистив» кишені та сумочки. Зароблені кошти щодень витрачав на розваги та гулянки, а також на наркотики. Спіймати такого злодія було неможливо. Хоча кондуктори і водії догадувалися про діяльність Максима, одні боялись виявити злодюжку, іншим він пропонував пайову участь. Коли ж обкрадені пасажири затримували Максима, йому, як правило, вдавалось відкуповуватись від міліції. Одного разу Максим поцупив цікаву сумочку. Він довго «пас» свою жертву, бо розраховував на суттєву суму. Кишеньковий злодій є добрим психологом, власне, це одна з особливостей його “фаху”. У викраденій сумочці була …Біблія. Це дуже роздратувало крадія, однак книгу він не викинув, а взяв додому. Часом Максим заглядав до цієї Біблії. Проте життя продовжувалося і крадіжки не припинялись. Але скільки б клубочку не витися, як кажуть в народі… Одного разу Максим «погорів». Завчасно відкупитися не зміг, і його, як рецидивіста, засудили на кілька років тюремного ув’язнення. Саме тут, в колонії, у Максима було більше часу, аби почитати свою Біблію. І однієї днини він дійшов до думки, що йому треба змінити життя. Він дав виклик самому Богові: “Боже, якщо Твоя книга пише правду і якщо Ти такий всемогутній, то зроби так щоби я змінився”. Наступного дня Максим не взяв до рук жодної цигарки, не промовив жодного лихого слова. Це було дивно, особливо для засуджених. Вони «співчували», дивувались, пропонували алкоголь і цигарки, а він просто не хотів. Вища сила змінила його бажання. З цього часу почалось нове життя. Максим спілкувався з християнськими місіонерами, які відвідували колонію, і згодом сам потрохи почав проповідувати Слово Боже. Бажання жити для Бога і приносити плоди переродило його повністю. Він став іншим і повернувся до іншого світу. Максим хотів допомагати тим, хто колись був його “друзями”, насамперед наркоманам. На волю оновлений Максим вийшов з думкою про роботу в реабілітаційному центрі. В наркодиспансері йому порадили звернутися до БХФ “Солідарність”, який власне опікується людьми зі схожими проблемами. У фонді підтримали ініціативу Максима і запропонували навчання в одеському реабілітаційному центрі “Ступені” – одному з найвідоміших в Україні. Максим їздив туди на тренінгові програми і сьогодні допомагає іванофранківцям адаптуватися в нормальному житті. У “Солідарності” він консультує нарко- та алкозалежних, а в наркодиспансері впроваджує реабілітаційну програму “12 кроків”. «Ліки від будь-якої залежності, - це пошук самого себе», - каже Максим. Тепер у нього щаслива сім’я, кохана дружина та улюблений син. P.S. Чи може змінитися людина? Як бачимо, може. Часом ці зміни відбуваються в надзвичайний спосіб. Щодня кожен має можливість зробити свій вибір, навіть тисячі виборів. Максим визначився. Головне в його житті – допомагати тим, хто сьогодні ще не усвідомив власної критичної ситуації. Усі наркомани перестають колотися, але тільки щасливі з них – за життя. Максим став щасливим наркоманом, тепер вже колишнім. Ірина Тимчишин |
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|
