 |
|
|
головна | про газету | новий номер | архів | підписка | соціальні проекти | фотогалерея | рекомендуємо | контакти |
|
|
|
інтерв'ю Кожному, хто проходить чи проїжджає вулицею Володимира Великого, що у Львові, мабуть, впадає у вічі вивіска “Християнська піцерія”. Керуюча “Християнською піцерією” Людмила Магіровська. Вона каже, що директор у їхній піцерії Бог, Який через їхнє посередництво відкрив цю піцерію, щоб врятувати від моральної та фізичної загибелі молодь, що стає на шлях наркоманії, алкоголізму і проституції. Коли заходиш до піцерії у вічі впадають відомі християнські фрази, написані на вітрині: “Люби ближнього як самого себе”, а також – “Ісус – Господь”. Тут немає жодної пляшки алкоголю, тільки соки, чай, кава. Крім піци – чималий вибір іншої їжі. На одному зі столиків розкладена література релігійного змісту: “Новий Завіт”, буклет “Дорога до неба” і книга Лаусона С. Пер’ю “Ти можеш бути вільним”. Остання – про те, як за допомогою віри в Бога звільнитися від провин, страху, поганих звичок, хвороб, бідності. Ці книжки можна взяти безплатно. Якось по справах я був у Львові і не втратив нагоди поспілкуватися з директором «Християнської піцерії» Людмилою Петрівною Магіровською. Чому саме «Християнська піцерія»? А не, скажімо, «львівська»? Коли вона тільки будувалася, то з самого початку повинна була бути звичайною піцерією. Але в нас сантехніком працював один віруючий чоловік. Він побачив мого сина, який був тоді залежний від наркотиків, і сказав, що його може врятувати тільки Бог. Саме через цього працівника я покаялася і моє життя змінилося. Він запросив нас з сином відвідати зібрання віруючих. Першої ж неділі я покаялася. Шкода, що аж в 47 років. А коли в піцерії закінчився ремонт вже було зрозуміло, що це буде християнська піцерія. Назва піцерії стала моєю відповіддю на Божу любов до мене. Вже були готові документи з іншою назвою для піцерії. Але я її змінила. Після цього моє життя суттєво змінилося. Мій чоловік нічого і чути не хотів про Бога і вигнав мене з дому. Але Бог не залишив. Ви росли в Бозі і паралельно ріс ваш бізнес. Які цілі виставили перед собою окрім заробітку грошей? Для мене ця праця з самого початку стала більше служінням, аніж бізнесом. Піцерія відкрилася взагалі без жодного дозволу. Тому що, коли потрібно було давати хабарі для того, щоб підписали всі документи, я усвідомлювала, що це гріх. І говорила держслужбовцям, що я нічого їм не дам. Так ми працювали. Багато випадків було, коли пригрожували закриттям, тюрмою, але Бог береже мене. Кожного ранку в приміщенні піцерії відбувається молитва. Також щодня ми розповсюджуємо багато Євангелій серед відвідувачів, а також іншу християнську літературу. Розкажіть якийсь цікавий випадок, що трапився у вашій піцерії? Одного разу до нас зайшов молодий чоловік, сів за столик і почав плакати. Виявилося, що він родом із Молдови, їде з Києва з заробітків. Він випадково сів на вокзалі на маршрутку, яка прямує саме до піцерії, зайшов до нас, і, почувши християнську музику, розчулився. Наші працівники підійшли до нього, подарували Новий Заповіт і Бог торкнувся його серця. І таких випадків було багато. Пригадую якось одна жіночка розповіла мені, що вона вже рік мучилася безсонням. Потім посиділа в піцерії, послухала християнську музику, і тієї ж ночі прекрасно спала. Це робить Господь! А що за ящичок прикріплений у вас до стіни? Ми називаємо його «молитовним ящиком». Кожен з відвідувачів може вкинути туди записку зі своєю потребою. Ввечері ми всі ці записки витягуємо і з персоналом молимося за потреби людей. І Бог дає відповідь. А з рекетом у вас проблем не виникало? Звичайно, були. Приходили хлопці і лякали, що, мовляв, якщо ви нам не заплатите, то прийдуть інші, і ви всеодно змушені будете комусь платити. Та я всім відповідала, що в нас вже давно є своя найбезпечніша охорона – це Бог. А чи проводите ви якісь благодійні акції у «Християнській піцерії»? Дуже часто в нас відбуваються зустрічі пасторів, різні церкви проводять акції для невіруючих. Тоді ми їх безплатно пригощаємо піцою або ж віддаємо по собівартості. А вже три роки годуємо дітей з неблагополучних сімей і сиріт. Вони вже повиростали і стали для мене зовсім своїми. Звичайно, це служіння не з легких. У кожного з цих дітей своя історія, свій біль і зранене серце, але з Божою допомогою ми допомагаємо їм знайти втрачене сімейне тепло. Хто найчастіше відвідує вас? Християни різних конфесій. Як вам вдається поєднувати бізнес та часті благодійні акції, під час яких Ви безплатно годуєте дітей? Я навіть не знаю! (сміється). Бог дає фінанси і клієнтів! Коли приходить час платити податки у нас завжди є для цього гроші. Які у вас плани на майбутній рік? Хочу, щоб та робота, яку ми почали з дітьми вулиці, продовжувалася, і щоб вони всі дійсно пізнали Бога, як свого особистого Спасителя. І таких піцерій повинно бути більше. Хоча ця праця не легка у духовному плані. Дівчата з персоналу всі віруючі, вони можуть засвідчити, що бувають дуже важкі дні, під час яких ми по декілька разів збираємося на молитву, щоб Бог додав сили. І ми розуміємо, що це духовна війна. У кожного християнина бувають тяжкі моменти у житті. Що вам допомагає залишатися «на плаву»? Я пощу і молюся. Справді, деколи так буває, як то кажуть «зі всіх сторін». Тоді я просто «лягаю в човен» і чекаю, поки Ісус своєю рукою не втихомирить бурю. І хмари розходяться. Спілкувався Богдан Галюк |
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|
