 |
|
|
головна | про газету | новий номер | архів | підписка | соціальні проекти | фотогалерея | рекомендуємо | контакти |
|
|
|
важливо Бог є любов Можливо, у когось виникало таке запитання: як люблячий Бог може відправити когось у пекло, адже Він – це любов? Деякі люди, базуючись на такому твердженні, хочуть відстояти думку, що, мовляв, буде існувати тільки рай, адже Бог просто не може відправити людину на страждання. Пороздумуймо над цим, щоб нам не обманюватися, а знати істину. Дійсно, Біблія говорить нам про Бога, суттю Якого є любов (1 Ів. 4:8,16; Рим. 5:8). Бог любить людину і хоче для неї найкращого. Бог зробив усе, щоб людина була щасливою на землі, і Він не може бути джерелом страждання, адже Його воля про нас – це добро, приємність та досконалість (Рим. 12:2). Бог не є джерелом страждання Те, що Бог є любов – правда, але не вся. Істина полягає в тому, що Бог також є Справедливим (Пс. 88:15; Євр. 6:10), Суддею (2 Тим. 4:8; Євр. 12:28), вогонь палаючий (Євр. 12:29). Біблія говорить, що “страшна річ – упасти в руки Бога Живого” (Євр. 10:31). Як поєднати усі ці характеристики Бога? Бог святий Усім відомо, що Бог – святий. Ми стаємо святими, коли відділяємось від гріха. А Бог Святий по Своїй природі. Як у Старому, так і в Новому Заповітах, Бог не має нічого спільного з гріхом. Більше того, гріх огидний Богу (Євр. 1:9). Його святість не дозволяє гріху бути з Ним. Приклад цього знаходимо в історії вигнання Люцифера та інших анголів від лиця Божого. Це відбулося, як тільки гріховні думки прийшли в їхній розум. Миттєво всі вони були відділені від Бога (2 Пт. 2:4). Цей принцип діє до цього часу. Отже, коли людина грішить, Бог і далі продовжує її любити. І Його любов була явлена нам через Ісуса Христа, Який помер і воскрес, щоб кожен, хто повірить в Нього, не загинув, але мав життя вічне (Ів. 3:16). Але Бог ненавидить гріховні вчинки, які людина може чинити, бо знає, що вони відділяють її від Нього. Порушення принципів веде до негативних результатів Уявімо собі, що людина свідомо приймає рішення стрибнути з дев’ятиповерхового будинку. Вона втілила це рішення в життя і загинула. Її падіння, як ми розуміємо, було спричинено дією закону гравітації, який саме і тримає нас на поверхні землі. Виникає запитання: хто винен? Бог, сатана чи, може, закон гравітації? Хто? Людина сама, своїми діями викликала такі наслідки. Людина, приймаючи рішення, може стати джерелом власних страждань Коли людина стає джерелом страждань? Саме тоді, коли приймає неправильні рішення, порушуючи існуючі закони. Подібно до земного закону гравітації, якому підпорядковано все на землі, є духовні принципи, яким підпорядковується усе в духовному світі. Бог дав людині право обирати, і ніхто, включаючи Бога, не може робити вибір за когось, хіба що впливати, але право вибору – це суверенне право людини. Кожен вибір тягне за собою певні наслідки. Господь у Своєму слові говорить до нас: “Дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє…” (5М. 30:19). Важливо розуміти, що порушення законів Божих при земному житті має прямий вплив на те, де ми будемо проводити вічність Розуміймо добрість і суворість Божу. Не обманюймось – грішники не наслідують Божого Царства (Гал. 5:19-21). Отже, Бог не може відправити людину у пекло, але людина сама може це зробити. Вибір залишається за нами. Юрій Боць |
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|
