 |
|
|
головна | про газету | новий номер | архів | підписка | соціальні проекти | фотогалерея | рекомендуємо | контакти |
|
|
|
наука і релігія Для багатьох таке питання більш, ніж дивне. Протягом століть церква намагалася усіляко відірвати релігію від науки. В середині ХІХ століття це призвело до наступного: за те, що всупереч навчанню церкви про Землю, як центр сонячної системи, вчені стали стверджувати про обертання Землі навколо Сонця, церква почала боротьбу з наукою. Як наслідок – відчуження від Господа багатьох передових мислителів того часу. Церква організувала гоніння на Коперника, Галілея й інших видатних мислителів Усе більше підтверджень істинності біблійного оповідання знаходимо в результатах досліджень в галузі сучасної фізики. Починаючи з 80-х років, фахівці з квантової фізики розробляють теорію великого об’єднання - Т.В.О. Ця теорія стверджує, що весь Всесвіт має один математичний код, що описує всі процеси світобудови. Сучасна фізика вказує на те, що весь Всесвіт створений, причому з нічого – явище, яке вчені називають квантовим вакуумом, що при впливі на нього надпотужних енергій починає генерувати речовину. Про все це розповідає видатний англійський фізик Поль Девіс у книзі “Суперсила” (“Мир”, Москва, 1989). У його книзі знаходимо підтвердження ще одному біблійному факту, що Всесвіт виник миттєво: “На думку деяких теоретиків, інфраструктура Всесвіту, що спостерігається нині сформувалася в перші 10-32 секунд...” (стор. 14). На те, що Бог творить з нічого, є біблійна вказівка - Буття 1:1: “На початку створив Бог небо і землю”. Слово бара (євр.) - “створив” - означає “створив з нічого, миттєво”. Біблія ясно говорить також про те, що початком творіння є Божественна енергія - Буття 1:3: «І сказав Бог: хай станеться світло. І сталося світло» (світло - це і є та первісна енергія). Причому Біблія говорить, що до створення Всесвіт знаходився в стані “безодні” - тобто не було ні часу, ні простору. Сучасна фізика стверджує, що час, простір створені одночасно з Всесвітом. Біблія стверджує, що час - непостійна величина. У дркгому посланні Петра читаємо: “Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день - немов тисяча років, а тисяча років - немов один день” (3:8). Теорія відносності А. Ейнштейна підтверджує цей факт. Час непостійний, і при швидкостях, які досягають швидкості світла (близько 300 тис. км/с) простір стискується і має зовсім інші масштаби. Біля чорних дір - місць у Всесвіті, в яких матерія стиснута до величезної щільності, час майже зупиняється (дані сучасної астрофізики). Біблія твердить про те, що крім видимого світу, існує світ невидимий: “Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме” (Євр. 11:3). Другий закон термодинаміки говорить: “З безладдя не може мимовільно виникнути порядок”. Тому нічого у Всесвіті не може виникнути й існувати саме по собі. Біблія дає вичерпну відповідь і на це в посланні до Євреїв, де про Христа сказано, що він підтримує усе: “Він, бувши сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї...” (1:3). Одне з найцікавіших відкриттів фахівців у галузі фізики атомного ядра – виявлення “розумного” поводження елементарних часток. Якимось незрозумілим чином електрони взаємодіють між собою. Вони з’єднуються один з одним у групи-ансамблі, створюючи вигадливі мікроструктури речовини. Електрон миттєво реагує на зовнішні впливи, змінюючи своє поводження навіть у присутності фізика-експериментатора, який спостерігає за ним в експериментальній лабораторії. Саме тому Господу для творіння не потрібні були ніякі інструменти, крім Його Слова. За Його Словом мікрочастинки Всесвіту вибудовуються в надскладні міріади тіл, планет, галактик. Ми читаємо в Біблії: “Словом Господа учинене небо, а подихом уст Його все його військо... бо сказав Він – і сталось, наказав – і з’явилося” (Пс. 32:6,9). Цитата з книги П. Девіса “Суперсила”: “Ці висновки сучасної квантової фізики приводять до досить привабливої ідеї, згідно з якою вся природа в кінцевому результаті підкоряється дії якоїсь суперсили, яка виявляється в різних “іпостасях”; але суперсила – це щось більше, ніж просто та, що творить початок. У ній матерія, простір-час і взаємодія злиті в нероздільне гармонійне ціле, що породжує таку єдність Всесвіту, про яку раніше ніхто й не припускав”. Протягом десятиліть теорія еволюції була царицею в поглядах багатьох вчених щодо походження життя. Але парадокс у тому, що теорія еволюції не є науковою, тому що жоден факт не доведений експериментально. Сам Ч. Дарвін близько 800 разів говорив: “ми думаємо”. У такий спосіб теорія еволюції вимагає величезної віри в неї від її послідовників. Останні відкриття генетики показують, що людина і мавпа не є навіть віддаленими родичами: у них абсолютно різна структура крові. Наявність у людини совісті (мірила моралі) підтверджує те, що людина не продукт еволюції, тому що теорія еволюції побудована на понятті природного відбору, при якому сильний перемагає слабкого; але тоді совість – не продукт еволюції, тому що вона саме цьому і противиться. Теорія еволюції, якій не потрібна мораль, породила такі викривлені прояви людської філософії, як вчення Гітлера, Ніцше. Гітлер говорив, що він селекціонер, ціль якого – вивести нову породу людей. Міркуючи над усім цим, говориш: “Слава Господеві, що в нас є Біблія і з неї ми довідуємося, що ми не продукт сліпого, жорстокого випадку, а творчої сили Господньої любові. Ми не нащадки мавпи, а образ і подоба Бога”. Теорія еволюції принижує людину до рівня тварини, а Слово Господнє говорить про нас, як про творіння Боже. |
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|
