 |
|
|
головна | про газету | новий номер | архів | підписка | соціальні проекти | фотогалерея | рекомендуємо | контакти |
|
|
|
тема номера Термін “покаяння” широко відомий як в релігійних колах, так і серед людей, які не мають прямого відношення до церкви. Але запитавши різних людей про значення цього слова, отримаємо безліч відповідей. Для християнина важливо знати не просто значення покаяння, а й саму його суть і важливість. Біблійний термін “покаяння” дослівно означає: передумувати, змінювати думку; усвідомлення, розкаяння. Таке значення слова дає підстави говорити про певні зміни, які відбуваються під час покаяння. Що ж таке справжнє покаяння і наскільки важливе воно для людини? На ці та інші питання ми можемо знайти вичерпну відповідь у Слові Божому. Важливість покаяння підтверджується словами Ісуса, Який розпочав Свою першу після 40-денного посту проповідь у Галілеї зі слів: “Збулися часи, і Боже Царство наблизилось. Покайтеся, і віруйте в Євангелію!” (Мр. 1:15). Потреба в покаянні обґрунтовується двома причинами. Перша – це “сповнення часу”, друга – наближення Царства Божого. Ісус – обіцяний Месія (Спаситель) для ізраїльського народу та і для всього людства – прийшов, щоб спасти людей від їхніх гріхів. “Вірним і гідним усякого сприйняття є слово, що Ісус Христос прийшов у світ, щоб спасти грішників...” (1Тим.1:15). До часу Його приходу прощення здобувалося жертвоприношенням тварин. Принесення жертви було необхідним, бо «заплата за гріх – смерть» (Рим. 6:23). Натомість в Христі Ісусі можна отримати дар вічного життя. І тепер, коли Христос постраждав за гріхи інших, люди отримали можливість прийняти прощення через покаяння. Про це проповідували Іван (Лк. 3:3) та апостоли: “Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами...” (Дiї 3:19). Покаяння було важливим елементом проповідей Ісуса і Його послідовників, оскільки зміни в життя людини приходять після покаяння. Другою причиною для покаяння є наближення Божого Царства, тобто часу, коли настане повне панування Бога у викуплених серцях Його народу. Покаяння дає Богові доступ до панування в нашому житті, бо тільки через покаяння Бог прощає гріхи та дає відкуплення. Отже, на зміну жертвоприношенню приходить покаяння. З приходом Ісуса потреба приносити жертви відпала. Можливо, хтось ще й досі хоче отримати прощення за “старим” методом. Приносити пожертвування в церкву, частіше відвідувати служіння, чинити справи милосердя тощо. Це дійсно добрі вчинки, але в Божих очах цього недостатньо для нашого прощення. Єдина вагома причина для прощення – покаяння. Покаяння сьогодні актуальне як для тих, хто ще не навернувся до Бога, так і для віруючих. До віруючих Бог говорить: “Отож, пам’ятай, звідки ти впав, і покайся, і вчинки давніші роби. Коли ж ні, то до тебе прийду незабаром, і зрушу твого свічника з його місця, якщо не покаєшся” (Об. 2:5). Слово Боже говорить про повернення до минулих вчинків. Цілком зрозуміло, що мова не йде про людину, яка ніколи не знала Бога. Тільки той, хто знає Бога, може чинити вчинки до вподоби Богові. Необхідність покаяння зумовлена тим, що людина може мати шкоду від неправильного способу життя. Може настати момент, коли життя християнина “сколихнеться” через те, що не було своєчасного покаяння. Необхідно пам’ятати про свої помилки, просити прощення і знову чинити правильно. Тільки так ми збережемо себе від неприємностей. Ревність до Бога і покаяння – Божі вимоги до тих, хто хоче бути переможцем (Об. 3:19). “Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам!”. Таку фразу часто зустрічаємо в Об’явленні Івана Богослова. У цій книзі також знаходимо послання до семи Церков. Із захопленням читаємо про те, що Сам Бог говорить Своїй Церкві. Цікаво, що вони хотіли почути: підбадьорення, заклик до більшого освячення і ревної праці? Чотири з семи церков, до яких були звернені послання, почули заклик до покаяння. Дивно! Закликати Церкву до покаяння? Хіба ж вони не покаялися? Хіба ж це не Церква Божа? Навіщо їм покаяння? Мабуть, покаяння дуже важливе, якщо Господь так часто згадує про потребу Церкви в ньому. Людина може настільки звикнути до Божого прощення, що почне нехтувати покаянням. Можна перейти до “спрощених” методів покаяння. Ми схильні думати: “Господи, Ти знаєш, що я постійно помиляюся. Ти можеш простити мені і без покаяння”. Потім втішаємо себе думкою, що Бог всезнаючий і люблячий. Відповідно, Він знає про наш гріх і прощає його нам. Такий спосіб не зовсім правильний. Божий стандарт залишається незмінним: спочатку покаяння, потім – прощення. Варто задуматися над тим, чому саме Своїй Церкві Господь наголошує про потребу покаяння. Покаяння – це ключ, який відкриває перед Богом двері: ми отримуємо прощення і запрошуємо Бога в наше життя. Воно є тим опорним пунктом, з якого все починається. Якщо ми не покаємося у вчиненому гріху або просто знехтуємо покаянням, то Бог не простить нам цей гріх. Відсутність покаяння призводить до життя в гріху. А Бог не має нічого спільного з гріхом. Він не зможе царювати в серцях людей, які сповнені гріхами. Прощення – це не автоматичний процес, який відбувається тільки тому, що ми колись один раз покаялися перед Богом, а тепер можемо “мовчати” про свій гріх. Потрібно бути чуйними до питання покаяння (Об. 3:4), інакше ми відкидаємо Боже прощення і стаємо грішними. Саме тому покаяння важливе для Церкви Божої. Люди, які вже знають Бога, близькі до Нього, але ризикують втратити те, що мають, якщо не покаються. Не відкладаймо своє покаяння в далекий ящик. Збулися часи, і Боже Царство сьогодні як ніколи близьке до людей. Перед Богом немає нічого захованого, усе відкрите перед Ним. Немає змісту жити з гріхом. Якщо ми хочемо жити з Богом, то не повинні забувати про покаяння. Тільки воно дає нам можливість отримати Боже прощення. А прощення дає змогу людині переживати повноту Його благословення. Юрій Боць
|
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|
