 |
|
|
головна | про газету | новий номер | архів | підписка | соціальні проекти | фотогалерея | рекомендуємо | контакти |
|
|
|
правдива історія Багато років тому два приятелі-американці плили на кораблі через Атлантику. Якось одного недільного вечора вони заспівали гімн «Христос - душі моєї Спаситель». Одразу ж до них приєднався третій чоловік – він почав підспівувати приємним тенором. Доспівавши гімн, один з американців повернувся до незнайомця і запитав, чи не був той на Громадянській війні. Чоловік відповів, що брав участь у війні як солдат армії Конфедерації. Почали з’ясовувати, чи був він у відомій точці бойових дій. Виявилося, що той був там і навіть назвав точно дату та час. І додав, що саме в ту ніч з ним трапився цікавий випадок. І саме гімн нагадав чоловікові про нього: «Я стояв в караулі на околиці лісу. Ніч була темна і холодна. Мені було страшно, тому що говорили, що ворог десь поблизу. Мені так захотілося додому! Опівночі, коли все стихло, мені стало страшно, і, щоб заспокоїтися, я почав співати саме цей гімн. Як тільки я його доспівав, мені стало так добре і спокійно, – всю ніч після цього я зовсім не відчував страху». «Тоді, - сказав його співбесідник, - послухайте і мою історію. Я був солдатом армії юніоністів і тієї ночі вийшов на розвідку з ротою скаутів. Я бачив, як ви стояли на околиці лісу. Мої люди направили на вас свої рушниці, але коли ви заспівали, ми всі прислухалися і впізнали слова. Ми не могли стріляти, і я наказав опустити рушниці. «Відходимо», - віддав я наказ». Друзі, частіше співаймо гімни!
|
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|
