 |
|
|
головна | про газету | новий номер | архів | підписка | соціальні проекти | фотогалерея | рекомендуємо | контакти |
|
|
|
молодіжний фестиваль В п’ятницю 20 липня святковим богослужінням закінчився 10 ювілейний з’їзд молоді Церкви християн віри євангельської України, який проходив у мальовничій місцевості на Житомирщині, неподалік від міста Малина. Девізом всеукраїнського форуму стали слова з Псалтиря: “Тобі, Боже, належить слава”. Це справді безпрецедентна подія на теренах України: понад 4000 молодих людей протягом 10 днів славили Бога та молилися за рідну країну Перший молодіжний фестиваль відбувся 1992 року біля Києва. На ньому були присутні декілька сотень молодих людей. Кожного наступного разу на з’їзд збиралося все більше молоді. Фестивалі проходили в різних куточках України: і на Прикарпатті, і на березі Чорного моря. Та останніх декілька разів молодіжний форум вже незмінно приймає Житомирщина. Окрім того, цього року був встановлений рекорд за кількістю присутніх. Як виглядав цей з’їзд? Місце для проведення молодіжного фестивалю розташоване в сосновому лісі у селі Ворсівка, неподалік від м. Малина. Саме тут молоді люди розклали наметовий табір і створили всі умови для життя на десять днів. Дуже цікаво жити у наметовому таборі: по-перше, ти знаходишся у Божій присутності, а по-друге, дихаєш свіжим і чистим повітрям. Також молодь звершувала молитву подяки і благословення на кожний день. Оскільки ми жили в палатках, тому трохи переживали за погоду. В перші дні фестивалю випав дощ і через це виникли житлові незручності, але Слава Богу, дощ перестав падати на третій день і до останнього дня погода була сонячною. А кожного дня у великому наметі проводилися богослужіння, а також семінари на актуальні теми для молоді. Післяобідній час молодь мала чудову нагоду проявити свої здібності протягом відведеного часу талантів, який проходив о третій годині дня. Все, що робилося у цьому таборі, було на Славу Божу. Я думаю, що кожна молода людина, яка відвідала фестиваль, отримала від Бога все для подальшого християнського життя. Кожного вечора ми також мали добру нагоду збиратися біля вогнища і чути про дивні діла Божі, якими ділилися молоді люди, врятовані Богом - колишні наркомани і сироти. Також у цьому таборі знаходились ті, хто не знав Ісуса Христа як особистого Спасителя, і коли вони почули про те, як Бог змінює життя грішників, то також довірилися Тому, хто може змінити їхнє життя. Ми молодь, яка пізнала Христа, радіємо, що можемо так гарно проводити свій час з Богом. Нам не потрібно шукати щастя у гріховних замінниках (алкоголі, блуді, наркоманії та ін.), в нас є справжнє задоволення – це знати Божу правду, в якій є вхід у Боже Царство. Декілька днів до завершення з’їзду у табір надійшла інформація про трагедію, яка сталася на Львівщині. Тому всі ми довго не гаяли часу, а почали взивати до Бога, тому що розуміємо - в таких випадках тільки Бог може порятувати. Більше чотирьох тисяч віруючих християн молилися живому Богу, щоб помилував нашу Україну. Ми віримо, що Бог збереже нас від небажаних наслідків трагедії. Фестиваль підійшов до завершення. В останній день ми мали нагоду почути правду про історію християнства, лекцію з якої прочитав Михайло Мокієнко, вчитель історії християнства, а ввечері нам служив збірний хор молоді зі всієї України. Служителі церкви благословили і настановили нас на майбутнє життя. Нам, звичайно, не хотілося їхати додому, тому що тут себе почували дуже добре. Але прийшла пора розбирати наметовий табір і вирушати до рідної домівки, де нас чекали рідні та друзі. Вони не тільки чекають нас, але й надіються, що в нас є та правда – Ісус Христос, який може їм подарувати вічне життя і радість. Ми висловлюємо щиру подяку всім організаторам фестивалю і дякуємо вам за те, що піклуєтеся про наше майбутнє, а отже про майбутнє нашої України.
Валентин Опря, |
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|
