 |
|
|
головна | про газету | новий номер | архів | підписка | соціальні проекти | фотогалерея | рекомендуємо | контакти |
|
|
|
євангелізаційні зустрічі Ця історія
трапилась звичайного дня, 9 березня. Я блукав Вінницею і робив фотографії в
різних кінцях міста. Оскільки в місті я був вперше і знайомих не мав, то маючи
лишень карту міста, мусив ходити з сьомої ранку аж до четвертої вечора пішки.
Декілька разів повертався в ту саму точку. Але втоми не відчував, тому біля
третьої години я ще встиг на півгодини сходити до музею. Ось уже четверта
година, мені потрібно повертатися до Києва. Я підійшов до каси за квитком.
Усюди черги, черги й черги. Стою, роздумуючи над сьогоднішнім днем. Людей
навколо багато, усі теж хочуть кудись їхати. Поміж натовпу проходить дівчина
невисокого зросту. Досить сміливо і незвично вдягнена в стилі тінейджера, щось
коротке, щось - довге. Навіть татуювання виглядає на спині. Риси обличчя
яскраво виділені косметикою. Приблизно через
40 хвилин в мене потяг. Час минув швидко, і я вже йду по перону, шукаю вагон. І
мене обігнала дівчина, яка стояла біля кас. Я вперше подумав, що помітив
її не випадково. Але для чого? Я не маю
з нею нічого спільного. Я християнин, віруючий. А вона? Зараз ми розійдемося по
різних вагонах, та й усе. Але якщо ми йдемо в один вагон? Може, це не я помітив
її, а Бог звернув мою увагу? Невже я маю їй засвідчити? Я помолився: Господи,
якщо це від Тебе, то ми маємо сісти поряд. У вагоні
виявилося, що їде вона в сусідньому купе. Я був збентежений - це плацкарт, як
я, молодий хлопець підійду з Біблією в руках до незнайомої дівчини. Це всі
побачать. Почну говорити – всі будуть слухати. Вона засоромиться і відмовиться
від спілкування, я підведу Тебе Боже. Напевно, я не зможу. Боже, якщо це від
Тебе, допоможи мені почати. Бог не змусив довго чекати на допомогу. Відразу я
згадав про декілька номерів газети «Рибка», які мав із собою. А ще побачив у
своїй Біблії маленькі листочки для нотаток. Дякую, Господи. У мене є все
спорядження, благослови мене. Д: Привіт. Ми ніколи не бачилися і думаю, можемо більше не побачитися. Хочу,
щоб ти знала, що "любов - довготерпить, не заздрить, не пишається, не
дратується, усьому вірить" (Біблія). Моє ім'я Даниїл, я кореспондент. Написав я першим. С: І що? Що мені з цим робити? Відписала вона. Д: Не знаю, що... Але я роблю з цим дуже багато! J Я бачу, в тебе талант писати лівою рукою? Чудово. І взагалі, я бачу по тобі, що ти у своєму житті вже прийняла багато серйозних рішень С: Та ні, небагато. До того ж я вважаю,
що релігія принесла в цей світ занадто багато болю і страждань... Я з дитинства
лівша. J Д: У мене друг теж лівою рукою пише.
Талановитий малий. Релігія? Так! Вона принесла багато жахливого! Але не любов! Що
ти знаєш про любов? С: Що від неї люди божеволіють, а я волію
мислити тверезо. Д: А ти впевнена, що це від любові
божеволіють? С: Ну не тільки від неї, але взагалі,
так, упевнена. Д: Ти знаєш, що таке пристрасть і чим
вона відрізняється від любові? С: Ну, я здогадуюся... Д: Біблія – це книга життя, у ній є
історичні книги, книги про майбутнє (реальна фантастика), книги про любов
(романтичні), книги освітні (притчі і вислови) і т.д., більше півсотні книг. Отож
Біблія описує основні три види "любові", ти знала про це? С: Біблію писали люди, потім 100 разів
перекладали, доповнювали, переписували - це все лише чиясь думка... Любов -
занадто відносне поняття і для кожного вона виявляється по-своєму. Д: Так, любов саме така, якщо про неї
нічого не знаєш і плутаєш її з пристрастю, тобто якщо людина не володіє знанням
і правильним розумінням істинної любові. А про написання Біблії – це ти влучно
сказала. Але це не твоя думка, ти не сама прийшла до таких висновків? Адже ти
не знаєш історію цієї книги? С: Історію - не знаю. Але ж Бог не скинув
її людям на e-maіl. Д: Є більш надійні джерела, ніж e-maіl. Перша
книга Біблії була написана біля трьох з половиною тисяч років тому. Мойсей
написав Книгу Буття (першу книгу Біблії) за 2000 років до того, як Магомет
створив Коран. Автори книг
Біблії – це близько 40 людей. Воїни, рибалки, царі і пастухи, що жили в різні
століття, мали різну освіту і різне соціальне походження, були різних
національностей і культурних традицій. Багато хто з них були незнайомі один з
одним і не могли ніколи зустрітися. Але Біблія написана в одному Дусі. Написане
не суперечить одне одному, не має розбіжностей. Але в цьому потрібно
переконатися самостійно, а не довіряти чужим думкам, наприклад, телевізору чи
громадськості, тим більше якщо матеріал сумнівного походження. Сама Біблія була
складена як єдине писання до третього сторіччя після Р.Х. С: Я читала Біблію. Це як підручник по
історії, філософії, ще й до того нав'язування віри. Я думаю, що вона багато в
чому вже не актуальна і інколи я взагалі з нею не згодна. Д: Так, але Біблія, будучи підручником,
змінює людей. Ніхто з тих хто через Слово Боже прийшов до Бога, гіршим не став.
Вона дає багато відповідей, коли вони тобі потрібні. Рятує життя. Біблія
вважається записаним словом Бога. Ти знаєш, як Бог говорить з людьми? С: Коли люди говорять з Богом - це
релігія, а коли Він із ними - це шизофренія. А відповіді потрібно шукати
самому. Д: Про "шизофренію" - це теж не
твоя думка. Чому ти спираєшся на думки інших
при складанні своєї і при цьому сама не досліджуєш? Це ж не надійно. Коли
Бог говорить - це не хвороба, це благодать. Його голос дуже тихий, до нього
потрібно прислухатися. Як ти думаєш, Бог живий? С: Про шизофренію - це старий анекдот. Я
взагалі не знаю, чи є Бог. Д: Бог завжди був. Я багато знаю про це.
Є багато доказів існування і присутності Бога. Є і докази правильності
записаної в Біблії інформації. У 1985 році було
оголошено, що знайдено Ноїв ковчег, знайдені залишки міст Содому і Гоморри. Але
нас сьогодні навантажують усім підряд, усім, що нам не дуже і потрібно. У такий
спосіб крадуть наш час від корисних і важливих речей, наприклад, від вивчення
Слова Божого. От з цієї причини, плюс власне небажання, люди не стикаються з
такою інформацією. Але ж це факти. Є документальні фільми, фотографії,
свідчення. Організовано заповідники, пам'ятники... От як ти думаєш,
чому люди не стикаються з цією інформацією, будучи такими грамотними, свідомими
й освіченими? С: Тому, що в людей є купа куди більш
важливих і реальних проблем. А всі, що написано в Старому Заповіті, правда...
(ну, я так думаю), а Новий Заповіт - це культ особи. Д: Хто ж тобі це сказав? Так, Ісус –
Особа, але Він був таким від створення світу. Він Бог. Адже ти знаєш про
триєдиність нашого Бога – Бога Отця, Сина і Святого Духа. С: А хто тобі це розповів? Книжка? Читав
Ніцше? Чи Гітлера? Там теж багато розумних думок є. Теж своєрідна релігія,
тільки не така гуманна. Але за ними також люди йшли не менше, ніж за Ісусом. Д: Повір, за Ісусом більше, набагато
більше. Я, наприклад, не з дитинства так вникав у Біблію. Хоча за студентські
роки багато читав, у мене велика бібліотека. Але про Бога довідався тільки з
Біблії. Почав читати в 2005 році. Ми вже довго
їдемо, не знаю скільки часу ще зможемо листуватися, вже конкретно сутеніє. От,
візьми, хочу подарувати тобі три різні номери молодіжної християнської газети
"РИБКА". Хочу казати, те з чого почав розмову. Любов, про яку ти
прочитала в першій записці, - це любов агапе, тобто жертовна любов. А та, що ти
мені сказала двома словами, - це любов ерос. Любов-пристрасть, любов-бажання. Є
ще дружня любов, філіо, любов "ти мені, я тобі". Бажаю тобі зустріти
людину, яка буде любити тебе саме істинною любов'ю, любов'ю агапе. Тієї, котрою
Бог любить усіх Своїх дітей. Пам’ятай, що Бог завжди біля тебе, коли ти кличеш
Його. Знай, Він – як люблячий Батько для тебе. Не засмучуй Його. Шукай Його,
читай Його Слово. Ти не заперечуєш якщо я перетворю нашу розмову на статтю і
віддам її у газету, адже я журналіст? С: Я теж учуся на журналіста. Можеш
робити з цим, що хочеш. Д: Чого ти хочеш досягти в житті? С: Мені багато не треба, у мене є все, що
я хочу (ну майже все), і я щаслива. Д: Це добре. Думаю, у твоєму житті буде
багато різних поворотів, таких, коли людині стає важко. Пам’ятай, що в такі дні
Бог найближче до людини, і пропонує Свою руку допомоги. А молитва - це розмова
з Ним. Вона повинна бути жива і щира. Скажи, в тебе є до мене питання? С: Та ні, немає... Д: Будь ласка, скажи мені, яке тебе
звуть, скільки тобі років і чим ти займаєшся. Це мені потрібно для газети. С: Моє ім'я Світлана, мені 18 років і я
вчуся на журналіста. Хочу писати про молодіжні рухи і субкультури. Д: Молодіжні рухи? Наша молодь теж
збирається на своєрідних молодіжних "рухах". Влітку в нас молодіжний
фестиваль проходить уже багато років поспіль. Торік зібралося більш трьох тисяч
юнаків і дівчат. Є про що згадати, про що написати. Спілкування, служіння,
заняття, відпочинок. Ми вже майже
приїхали. Ти розумієш, що я віруюча людина. Ми молимося Богу не тільки за себе,
але і за інших людей. Світлано, ти
згодна, щоб я помолився за тебе? Вона прочитала, глянула на мене, кивнула головою і відписала. С: Згодна, якщо хочеш ти. P.S. Коли потяг
припинив свій рух і всі вийшли на перон, ми відійшли убік і я промовив молитву за цю дівчинку. Вона
стояла поруч і мовчала. Тільки очі її дивилися вверх. Вона сказала «дякую» і ми
розсталися біля входу в метрополітен. Так закінчився ще один мій день для
Христа. Тоді в розмові з нею в мене закінчилися всі маленькі аркушики, і ми
перейшли на аркуші формату А4. Між нами не було словесної дискусії, але
письмова не поступалася їй. Дякую Господу Богу моєму за можливість потрудиться
для Нього. Ніколи не знаєш,
коли, де і для кого Бог покличе тебе засвідчити і розповісти про Нього. Моє і твоє
завдання, дорогий друже, бути готовим до цього повеління. І можливо, вже на
небі до тебе підійде хтось і скаже "Привіт, ти мене не пам'ятаєш? Я дякую
тобі, за те, що ти послухався Бога, підійшов і розповів мені про Нього".
Такі плоди, принесені тобою, будуть благословенням для тебе. Не соромся і не
мовчи. Той, хто в тобі, більший за того, хто у світі. Іди і не мовчи. Даниїл
Надбережний |
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|
