головна  |  про газету  |  новий номер  |  архів  |  підписка  |  соціальні проекти  |  фотогалерея  |  рекомендуємо  |  контакти

голос мучеників
ІНДІЯ: доктор Джоб
Чудеса Господні

Ян Гус, Єремія Логара, сестра Вонг, Георгій Желтоношко, Нгуєн Лап Ма… Ніколи не чув про цих чоловіків та жінок? Після прочитаних історій ти вже їх не забудеш. У нашій рубриці ти знайдеш історії цих п’ятьох людей, які, серед декількох сотень інших віруючих, виявили надзвичайну відданість Христу, пожертвувавши всім, що в них було. Це історії про людей, які вибрали смерть замість відмови, віру замість страху, які вибрали бути свідками замість того, щоб розвернутися і піти, це історії про всіх тих, «кого цей світ був не вартий» (Євреїв 11:38). Їхніми гнобителями були римляни і розбійники, гангстери та ісламісти, послідовники Конфуція і комуністи. Але кожен із цих християн є для нас прикладом надзвичайної відданості Христу.

«Я відчуваю, ніби хтось відтяв мені руку», - сказав доктор Джоб. Це була одна з найтяжчих відправ у церкві в житті доктора - похорон його власного сина. «Але навіть тепер я думаю продовжувати служити Богу», - сказав він на закінчення свої проповіді.

Доктор Джоб був проповідником і часто ризикував своїм життям, підбадьорюючи християн.  Багатьох він пробуджував своїм служінням. Він також проповідував на великих зібраннях в Індії, і бачив як тисячі людей наверталися до Бога.

Діяльність доктора Джоба обурювала радикальних індусів. У червні 1999 року хтось кинув каменем у вікно машини др. Джоба, камінь попав йому в чоло, залишивши криваву рану. Через тиждень, коли наймолодший син пастора ішов до медичного коледжу, де навчався, машина на високій швидкості збила хлопця і поїхала далі. Винуватця так і не знайшли. Син Михаїл з численними ранами зразу впав у кому і через кілька днів помер.

Як проповідник і обіцяв, втрата сина не вплинула негативно на його подальше служіння. Після смерті Михаїла др. Джоб ще більше почав проповідувати на масових християнських конференціях, де каялися тисячі людей. Високу ціну він заплатив за проповідницьку діяльність, втративши власного сина. Але проповідник усвідомлював, що він не єдиний такий батько. Першим був Бог, Якому також знайоме відчуття втрати Сина.

«Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся. Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого» (Євангеліє від Івана 3:16-18).

Повернутись <<<

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Вся інформація подана на сайті www.rubka.org.ua є інтелектуальною власністю газети
При виктористанні матеріалів сайту посилання на газету "Рибка" обов'язкове